Початкова школа
Природничо-математичні дисципліни
Засідання педагогічної ради з теми
«Нова українська школа - простір освітніх можливостей»
Я пропоную вам пригадати своє педагогічне кредо.
Кредо – це девіз життя, дороговказ ваших змін. Людині властиво змінювати або ж змінюватись.
Хочу розповісти вам «Притчу про людину», яка вирішила змінити світ. Але світ такий великий, а вона така маленька. Тоді вона вирішила змінити своє місто. Але місто таке велике, а вона – така маленька. Тоді вона вирішила змінити свою родину. Але родина у неї велика, одних дітей із десяток. Тоді ця людина вирішила змінити те єдине, що їй до снаги… Саму себе.
Вчора я був розумний і хотів змінити світ, сьогодні я мудрий, і тому змінюю себе.
- Чому необхідні такі зміни? Бо ми на порозі Нової школи.
Істинна мудрість будь-якої людини, а тим паче вчителя, полягає в тому, щоб жити сьогодні, будуючи плани на майбутнє, черпаючи користь із минулого.
Одним із головних чинників державних, економічних і суспільних перетворень є освіта. На шлях відтворення національної гідності, європейської цілеспрямованості повинно стати молоде покоління нашого суспільства. Саме тому Закон України «Про освіту» визначає головну мету освіти: «Всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Коли шкільна освіта перестає відповідати на сучасні виклики, це завдає збитків практично в усіх сферах суспільного життя. Замість того, щоб об’єднувати суспільство, така система лише поглиблює розрив між поколіннями. Наші діти живуть у світі, де гаджети – продовження їхнього тіла, а Google знає усе. Натомість школа це ігнорує і продовжує «фарширувати» учня інформацією, яку він може знайти двома кліками. У світі високих технологій, де роботи та комп’ютери перебирають на себе працю людей (наприклад, колись усі складні розрахунки робилися вручну, в тому числі для запуску космічних ракет), важливо розвивати в дітях якості, котрі не зможуть перейняти машини.
На The Word Economic Forum у 2016 році працедавці зробили прогноз щодо того, які якості (компетентності) потрібні будуть їхнім працівникам, аби бути успішними у 2020 році. Серед вимог – уміння вирішувати комплексні завдання (зросте на 52%), критичне мислення, креативність, управління людьми, навички координації, взаємодії, емоційний інтелект, судження і прийняття рішень, клієнтоорієнтованість, уміння вести переговори та когнітивна гнучкість. «В Україні дуже мало шкіл, які цьому вчать, і ми мусимо це змінити», - наголосила Лілія Гриневич.
Віддаючи пріоритет гідному вихованню молодого покоління, Уряд України ухвалив розпорядження від 14 грудня 2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. Реалізація Концепції створить умови для реформування загальної середньої освіти з урахуванням досвіду провідних країн світу.
У рамках Концепції вже сьогодні здійснюється переорієнтація українських освітніх стандартів на європейські.
Перед нами постають нові завдання, які потребують усвідомлення, що школа має жити за законами майбутнього, знання нового змісту реформ в освіті, створення нового освітнього середовища, що забезпечить необхідні умови для реалізації принципу педагогіки партнерства – учень, вчитель і батьки, переорієнтації навчальної системи навчання на формування у школі ключових компетентностей особистості учня.
На думку заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея: «Нова українська школа – це наша спільна реформа, і тільки в співпраці ми можемо досягнути результатів»
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.
Формула нової школи складається з 8 ключових компонентів:
1) Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
2) Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3) Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4) Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5) Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6) Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7) Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8) Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху Нової школи.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):
1) Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
2) Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
3) Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності..
4) Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності.
5) Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність
6) Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7) Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8) Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9) Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистець
10 Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане
• уміння висловлювати думку усно і письмово
• критичне мислення
• здатність логічно обґрунтовувати позицію
• ініціативність
• творчість
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект
• здатність до співпраці в команді.
Підбір предметів і тематичних розділів шкільних програм відбуватиметься з огляду на доцільність з точки зору наведених компетентностей.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
Орієнтація до учня
Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.
У Новій школі буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель.
Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».
Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.
Педагогіка партнерства
Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах, стосунках;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.
Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти (соціальні, дослідницькі), експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та дозволятиме успішніше оволодівати суспільним досвідом.
Буде змінено підходи до оцінювання результатів навчання. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуальної швидкості, а не ранжування учнів.
Оцінки розглядатимуться як рекомендація до дії, а не присуд.
Нова школа буде підтримуватися електронною платформою для створення і поширення електронних підручників і навчальних курсів для школярів та вчителів.
Виховання на цінностях
Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Нова школа буде плекати українську ідентичність.
Нова структура
Загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років
Дитячий організм не сприймає більше, ніж відведено природою для його віку. Реформа передбачає суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи.
Новий базовий Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти:
• початкова освіта (тривалість чотири роки);
• базова середня освіта, яка здобувається в гімназії (тривалість п’ять років);
• профільна середня освіта, яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти (тривалість три роки).
Загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років. В усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає від 12 до 14 років.
Початкова освіта
Початкова освіта нової школи поділятиметься на два цикли:
Перший, адаптаційно ігровий (1-2 класи);
Другий, основний (3-4 класи).
Навчання буде організовано за єдиним стандартом, без запровадження предметів з поглибленим рівнем. Це також дозволить уникнути соціальної «сегрегації» та відбору дітей в молодшому шкільному віці.
Перший цикл:
• навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;
• оцінки не будуть виставлятися; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.
У другому циклі:
• запроваджується предметне навчання; частина предметів будеоцінюватися.
Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів і буде проводитися вчителями школи.
У початковій школі (як і в гімназії та ліцеї) не буде «одногодинних» курсів або предметів. В одному класі не буде більше 8 обов’язкових предметів.
Базова середня освіта
Базова середня освіта поділятиметься на два цикли:
Перший, адаптаційний (5-6 класи);
Другий, базове предметне навчання (7-9 класи).
Особливу увагу в освітньому процесі буде приділено вивченню державної мови.
Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.
Другий цикл. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базовоїсередньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.
Результати навчання будуть оцінюватися шляхом державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Профільна середня освіта
У рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання:
• академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів зорієнтацією на продовження навчання в університеті;
• професійне, яке поряд з отриманням повної загальної середньоїосвіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).
Здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням буде здійснюватися у академічних ліцеях – як правило, окремих закладах освіти.
Третій ступінь школи буде відокремлено від другого ступеня.
Випускники академічних ліцеїв будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Профільну середню освіту за професійним спрямуванням будуть здобувати у професійних ліцеях та профільних коледжах.
Випускники професійних ліцеїв та коледжів будуть проходитидержавну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. При успішному проходженні ДПА у формі ЗНО випускники професійних ліцеїв та коледжів зможуть вступати до ВНЗ, а випускники коледжів зможуть навчатися у ВНЗ за скороченою програмою.
Адже, у XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства.
Одним із завдань, які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.
Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.
Учитель – головна постать у школі. Педагог – представник однієї із найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована на розвиток і формування людини.
Педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісної нової національної системи освіти, реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу, впровадження інноваційної освітньої діяльності.
У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання. У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності.
Ознаки компетентності вчителя:
готовність учителя до інноваційної діяльності;
здатність до подальшого само проектування, самовдосконалення.
Чинники, від яких залежить професіоналізм:
Особисті здібності;
Мотивація до роботи;
Зміст роботи;
Умови життя;
Вплив колективу тощо.
Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Тому одним із головних завдань своєї діяльності адміністрація школи вважає розвиток професійних компетентностей учителя:
самоосвітня компетентність;
методологічна компетентність;
продуктивна компетентність;
інформаційна компетентність;
функціональна компетентність;
соціальна компетентність.
Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності вчителя:
самоосвітня діяльність;
вивчення, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій;
дослідницько-пошукова діяльність;
практично-експериментальна робота;
кооперативна проектна творча діяльність;
науково-методична робота.
